11:14 Наші випускники: Роксолана Табака | |
У новій проект-рубриці "наші випускники", поставлено за мету познайомити майбутніх учнів та працівників Дитячої школи мистецтв з її випускниками. Інтерв' ю з цими людьми, які зараз працюють у різних сферах суспільної діяльності - не тільки художниками - митцями чи педагогами, допоможе вам з'ясувати цінність й важливість виховної роботи, досвіду та знань які надає школа. Першою випускницею, яка зголосилася побесідувати з інтерв'юером стала Роксолана Табака - випускниця Дитячої школи народних мистецтв у 2007 році, що поступила згодом в ЛДКДУМ ім. І. Труша, в 2011 р., котра проте вже встигла сформувати за ці роки надзвичайно великий творчий доробок та отримати досвід роботи також в галузях, не пов'язаних з мистецтвом. Хто або що, найбільше тебе надихало впродовж твого навчання у художній школі? Що надихає зараз? З якими труднощами ти стикалася під час навчання та як їх вирішувала? Труднощів ніколи не відчувала - вчителі, друзі та родина завжди підтримували, тому якщо вони й були, то були непомітними. Наскільки дружнім був колектив? Колектив що зібрався у цій школі був для мене найдобрішим та найщирішим у моєму житті. У коридорах та класах завжди панувала атмосфера радості та активної творчості. Жодна дитина не відчувала себе менш вартісною за когось іншого, чи ображеною на щось, завжди панувала внутрішнє тепло та воля у спілкуванні. Це виражалось у роботах, оскільки саме не відчуваючи тиску можна було ні за що не переживати та малювати у задоволення, тому кожен розвивав у собі те до чого тягнулась душа. Ніколи не було відчуття конкуренції між учнями, кожен заохочував іншого спробувати щось нове та щиро радів коли виходили цікаві речі. Чи назва школи відповідає дійсності? Є якась особлива атмосфера там, чи якийсь талісман? Дитяча школа народних мистецтв свою назву абсолютно виправдовує. Проте вона успішно пішла навіть далі та не просто навчає діток традиціям візуальної культури України, але й навчає переосмислювати традиційне - з метою створення чогось нового що відповідає теперішньому часу та поколінню. Так ми з цікавістю пробували інтерпретувати народні зображення на свій лад, дізнавались про значення символіки та її використання. Ми завжди активно переглядали каталоги сучасних художників світового та українського рівня, відвідували їх виставки, брали участь у міжнародних пленерах та майстер-класах де знайомства відкривали для нас багато цікавого. Як часто ти відвідуєш своїх старих однокласників зі школи народних мистецтв чи вчителів? З однокласниками з котрими дружила під час навчання досі підтримую активний зв’язок, постійно спілкуємось у соц. мережах та зустрічаємось вживу, оскільки всі вони також навчались у коледжі ім. І. Труша або у ЛНАМ, в теперішній момент вони завершили навчання та роз*їхались у різні місця проте можливість зустрітись не пропускаємо. Дехто досі співпрацює з ними. Чи належиш ти до таких? Активно не співпрацюю, проте час від часу отримую дзвінки від пані Лілеї з пропозиціями різного характеру. Чим займаєшся зараз? Вчишся, працюєш? Після завершення навчання у ДШНМ навчалась у ЛДКДУМ ім. І, Труша (відділ художнього текстилю), паралельно поступила ЛІБС (кафедра фінанси та кредит), а тепер навчаюсь у ЛНАМ (кафедра монументального живопису) на 3-му курсі. Беру активну участь у виставках, симпозіумах, майстер класах, та пленерах. Паралельно працюю виконуючи замовлення. У вільний час люблю подорожувати як по Україні так і за кордон. Під час навчання у ЛНАМ:
- майстер класи у рамках ленд-арт фестивалю ,,Могриця,,, А. Гідора, м. Суми. виставки:
Які плани на майбутнє? Під час навчання у ЛНАМ планую поїхати на пів року по обміну студентами у Польщу, після цього вирішити де б хотіла завершити навчання та отримати ступінь магістра. Також, хотіла б надалі брати активну участь у виставках та різного роду творчих заходах. Планую здійснювати велику кількість подорожей у різні країни, познайомитись з цікавими людьми та дослідити культуру різних народів. Твої побажання майбутнім учням і випускникам. Побажаю учням ніколи не втрачати те, що є у нас під час навчання у школі але пізніше часто втрачається, а саме нічого не боятись і впевнено малювати те що вважаємо щирим і вартісним. А також, активної творчої діяльності та ніколи не забувати своїх друзів зі школи, часто це люди з котрими можна ще довго іти разом по життю. | |
|
Всього коментарів: 0 | |