Зірка Савка

Випускниця Дитячої школи народних мистецтв, гуртка художньої графіки, керівником якого була пані Люба Демцю.

Завершила коледж ім. Івана Труша та навчається у Львівській національній академії мистецтв на відділі Монументального живопису.

В основному пише живопис, експериментує у різних стилях або старається їх поєднувати. Брала участь у багатьох групових виставках, благодійних аукціонах, арт-ярмарках, перформансах, а також мала 2 персональні виставки: у Львові та Миколаєві.

Основний зміст її робіт полягає в зображенні людей та їхніх дій, вираженні емоцій через колір або ж нестачу його.

"Найкращим з моїх спогадів, мабуть буде той, коли мої батьки вибираючи між танцями і художньою школою, дали мені вибрати художню школу. Вони надихали мене й завжди знаходили час возити до тієї школи, підтримували при в злетах чи падіннях, а другим найяскравішим спогадом також була наша вчителька пані Люба Демцю, котра тримала ту творчу атмосферу фантазій, за допомогою котрої, ми малі діти створювали власні світи на невеликому шматку паперу. Досліджували різні техніки і вірили у себе. Будь які труднощі були нам не страшні, бо завжди була така тепла атмосфера, що хотілося завжди бути там і малювати. Коли батьки приїжджали забирати мене додому, то насправді не могла відірватися від малювання. На мою думку найкращими талісманами у цій школі, це люди котрі там працюють і віддають цілого себе, свій час та любов для всіх дітей. І навіть зараз , коли подорослішала, я відчуваю тепло цих людей.

З людьми котрі вчилися зі мною разом в ДШНМ дуже рідко випадає нагода зустрічі, але я дуже люблю приходити до художньої школи -- більше ніж до звичайної, відчуваю себе там як у дома, де завжди можна отримати багато порад і радості. Люблю долучатися до різних подій в  публічному житті школи, коли є якась така нагода.

На мою думку, весь той час викладачі і мої батьки стали таким атмосферним поштовхом, для того що я роблю зараз. Бо не можу уявити своє життя без живопису, виставок, спілкування з художниками, відчуваю себе у такій теплій родині. Все завдяки людям котрі дали мені цю основу, ще коли мені було лишень сім років.

Зараз навчаюся в Академії мистецтв у Львові та також стараюся працювати у мистецькій сфері, чому присвятила більшу частину свого життя. І зараз не можу уявити чогось іншого для себе.

Ніколи не знаєш, що буде завтра , але є якісь плани якесь підґрунтя, що дозволяє тобі мати тверду землю під ногами. Плани можуть змінюватися, але найголовніше прагнути до мети. І таким великим побажанням не тільки для учнів школи але і для інших, це те, чого не потрібно боятися, порушувати свою зону комфорту, прагнути до мети, не зраджувати собі, а також важливим є любити те що робиш і жити цим.

Знаю, не всі учні школи знаходять себе у мистецтві або у культурі, але я надіюся що цей досвід у школі народних мистецтв, знадобиться їм у житті. Бо у кожному з нас живе мистецтво".